Барокко, рококо, класицизм

Костюм Франції першої половини XVII ст.(“мушкетерська” епоха)

Загальна характеристика епохи:

ü XVII ст. – це епоха розквіту абсолютизму, особливо яскраво це проявлялось у Франції;
ü XVII ст. – це епоха економічного зростання та політичних зіткнень, на арену політичного та економічного життя висувається новий клас – буржуазія;
ü внаслідок ряду вдалих війн та ряду успішних внутрішніх реформ, Франція стала однією з наймогутніших країн Європи;
ü західноєвропейський костюм XVII ст. в цілому змінюється у відповідності до основних етапів історії Франції;
ü перша половина XVII ст. проходить під впливом 30-літньої війни 1618-1648 р.р

Характеристика матеріалів:

Ø  виробництво тканин набуває промислового характеру;
Ø  зростає різноманіття тканин за сировинним складом, фактурою, орнаментацією;
Ø  збільшується попит на гладкофарбовані тканини ахроматичних кольорів (сірі, білі, чорні), особливо в чоловічому одязі;
Ø   велику роль в оздобленні тканин відіграє золотая та срібна нитка, (ефект шанжан).

Характеристика чоловічого костюма першої пол. XVII ст.

Естетичний ідеал чоловіка: чоловік-лицар, чоловік-воїн, хоробрий та войовничий.

Основні види чоловічого одягу:

Костюми аристократів
 І пол. XVII ст.
v     сорочка – білого кольору з манжетами та великим коміром, які оздоблювали мереживом;
v      колет – верхній плечовий одяг з застібкою довжиною до талії або до стегон;
v      камзол відрізний по талії одяг, довжиною до середини стегон, без рукавів і без коміра;
v      панталони – штани, довжиною до литки, внизу в бічних швах з розрізами;
v      плащ – короткий - повсякденний, похідний – довгий, плащ мушкетерів називався казак;
v      капелюх – фетровий, м'який, прикрашений пір'ям страуса;
v      чоботи – з каблуками, світлого кольору, довгі вузькі або короткі з відворотами;
v      шпага – розміщувалась зліва, на широкому перев'язі 

Характеристика жіночого костюма першої пол. XVII ст.

Естетичний ідеал: жінка високого зросту з пишними довгим волоссям, з розвинутими формами плечей, грудей та стегон і дуже вузькою талією, (до 40 см). Ідеал жіночої краси – величність, парадність, манірність. 

Основні види жіночого одягу:

v  білизна - складалась з нижньої сорочки, світлих шовкових панчіх і панталон з оборками;
v   нижня сукнялегка, світлого кольору, з декольте круглої або прямокутної форм, на корсеті, з довгими вузькими рукавами;
v   верхня сукня – важка, більш темного кольору, від талії до полу розпашна, лінія талії відрізна, завищена, декольте круглої або прямокутної форми;
v   комір – великий, білий, прикрашений мереживом, обов'язкова деталь костюма;
v   рукаваобов’язково широкі, пишні, з великими відкладними манжетами, оздоблені мереживом
v   доповнення: рукавички, складні віяла, годинник, дзеркальце, блохоловка


Блохоловки

Рубенс. Анна Австрыйська.
Королева Франції.
1625 р.р.
Жіночий корсет ХVI ст.
















Костюм Франції другої половини XVII ст.  (епоха бароко)

Загальна характеристика епохи: 

ü    зміцненням абсолютизму у Франції, а з другого – подальшим розвитком національних держав у Європі;
ü    з другої половини XVII ст. Франція має величезний вплив на всі країни Європи;
ü     усе, що носить у Франції король та його придворні вважається модним в Європі;
ü    з 1640 р. для розповсюдження французької моди використовують воскову ляльку – Пандору;
ü    французька мова стає міжнародною мовою;
ü    абсолютизм у Франції досягає свого найвищого розвитку;
ü    в усіх видах мистецтва поширені два нових художніх стиля – стиль бароко (фр. – дивовижний, незвичний,) та стиль класицизм;
ü    для бароко характерні монументальність, величність, парадність, що підкреслює авторитет верховної влади та церкви;
ü    для класицизму характерним є прагнення до простоти та раціональності. 

Основні риси костюма в стилі бароко:

Ø    багатошаровість;
Ø    нарядність;
Ø    пишність;
Ø     нефункціональність;
Ø    надмірна деталізація форми;
Ø    контрасти світла і тіні;
Ø    кольори чоловічого одягу – синьо-фіолетові, жовто-коричневі та відтінки сірого;
Ø    кольори жіночого одягу – яскраві, насичені (зелені, червоні, коричневі, жовті, фіолетові).

Характеристика чоловічого костюма другої пол. XVII ст.

Естетичний ідеал чоловіка: Людовик XIV де Бурбон, “Король-Сонце”.
Король Людовик XIV
в дитинстві

Основні етапи розвитку чоловічого костюма підпорядковані віковим змінам короля Людовика XIV :

ü “юність короля” – 1653-1661 р.р. (15 - 23 р.);
ü  “зрілість короля” – 1661-1670 р.р. (23 - 32 р.);
ü  “велич короля” 1670-1715 р.р. (32 - 77 р.) 

Характеристика чоловічого костюма 1653-1661 р.р.

В цей період король ще дитина і одяг у нього відповідний, тому в одязі чоловіків панують напівдитячі риси, моду того періоду називають «дитячою модою»

Основні види чоловічого одягу:

Невідомий художник.
Король Людовик XIV.
1660 р.
v сорочка – пишна, з тоненького батисту білого кольору, з манжетами та коміром жабо;
v  брасьєр – коротка куртка з короткими рукавами, декорована оборками, мереживом, стрічками, бантами;
v  ренграв коротка широка спідниця-штани, яку одягали поверх широких штанів, оздоблена рюшами, оборками, мереживом, стрічками та бантами;
v  панчохи – тоненькі шовкові (білі або кольорові);
v  туфлі; капелюх; рукавички; перука; плащ; шпага

 Зразки чоловічих костюмів епохи бароко



Характеристика чоловічого костюма 1661-1670 р.р.

Новий образ короля символізує солідність, владу і багатство. Костюм стає більш мужнім і більш строгим. 

Основні види чоловічого одягу:

v сорочка – з тонкого полотна білого кольору, з мережевними манжетами та коміром;
v  веста – вузька коротка куртка з застібкою, без коміра і без рукавів;
v  жюст-о-кор – (фр. – «точно по тілу») – навівприлеглий каптан жорсткої форми, з довгими вузькими рукавами, поколінної довжини з заднім і бічними розрізами з прорізними кишенями;
v  кюлоти вузькі штани довжиною до колін, з прорізними кишенями;
v  панчохи – тоненькі шовкові (білі або кольорові);
v  кроат – нашийна хустка;
v  туфлі; капелюх; перука;  плащ.
v  Доповнення: шпага; тростина; рукавиці.



Новий вид верхнього чоловічого одягу – жюст-о-кор


Портрети Людовика XIV
Король Людовик XIV із сім'єю.1710 р.

Характеристика жіночого костюма другої половини XVII ст.

Естетичний ідеал: жінка високого зросту з довгим хвилястим волоссям, з довгою тонкою шиєю, покатими плечима і вузькою талією, пишними стегнами. Ідеал жіночої краси – парадність. граціозність, манірність, кокетство. Жіноча мода цього періоду змінювалась у відповідності до того, яка фаворитка була у короля і який одяг вона носила.
Карикатура XIV cт.
Королева Франції Марія-Терезія
Австійська













Герцогиня Луїза де Лавальєр. 1661 р. – Перша офіційна фаворитка Людовика XIV

Маркіза де Монтеспан



Жіночий костюм відрізнявся складністю і пишністю, декоративною витонченістю і зайвою розкішшю
Жіночий костюм спрощуються, стають
більш кокетливими
Герцогиня Анжеліка
де Фонтанж
1678 р.
В жіночий костюмах строгість і поміркованість

Франсуаза де Ментенон

























Її прозвали "Чорною королевою" за строгий харектер, похмуру вдачу і нетерпіння до світський розваг.

Костюм Франції першої половини XVІII ст.(епоха рококо)

Основні риси костюма в стилі рококо:

Ø рококо (в пер. з фр. рокайль – раковина);
Ø стиль рококо (1730-1780 р.р.) приходить на зміну стилю бароко, він виражав інтереси аристократії періоду розквіту абсолютизму і завершує розвиток бароко;
Ø кольори в інтер’єрах пастельні – білі, рожеві, блакитні, фіолетові, сірі, позолота на відміну від бароко – легка і світла;
Ø  інтер’єри заповнюють величезною кількістю дзеркал, де майже нема прямих кутів і ліній;
Ø основні риси костюма епохи рококо – примхливість, витонченість, зніженість, хрупкість, інтимність;
Ø зближення зовнішніх рис чоловіка і жінки та зневага віковими особливостями.

Характеристика чоловічого та жіночого костюма першої половини XVІII ст.

Естетичний ідеал чоловіка: зніжений не придатний до фізичної праці чоловік, всі думки і сили якого направлені на флірт і розваги. Силует костюма наступний: вузькі плечі, тонка талія, округла лінія стегон.




Естетичний ідеал жінки: жінка нагадувала витончену фарфорову статуетку. В моді тонка жіноча фігура з гнучкою талією та м’якими округлими стегнами.
Відмінним елементом жіночого костюма цього періоду був каркас – паньє, що одягався під спідницю (паньє в перекладі з фр. – корзина).

Паньє ( фр. - "корзина")
Худ. Жан Оноре Фрагонар.
Гойдалка. 1767 р. 

Костюм Франції другої половини XVІII ст.(епоха класицизму)

Загальна характеристика епохи:


Ø друга половина XVIII ст. характеризується розвитком класицизму, як ведучого стильового напрямку в мистецтві;
Ø чоловічий костюм втрачає свої жінкоподібні риси;
Ø із жюстокора розвивається новий вид одягу – фрак, основне надбання чоловіків у другій половині XVIII ст.;
Марія Антуанетта.
1780 р.
Ø сюртук – “поверх усього“, чоловічий верхній повсякденний одяг;
Ø характерною особливістю силуету жіночого костюма була величезна розтягнута в боки спідниця паньє “з ліктями”;
Ø з 80-х років в жіночому одязі поширюється англійська мода, паньє виходять з моди, з’являється нове плаття – англез, з тюрнюром

Класицизм у французькому жіночому костюмі



Жіночі зачіски 70-х р.р. XVIII ст.




Комментариев нет:

Отправить комментарий