Середньовіччя

Костюм Візантійської імперії (IV – XV століття).

Основні особливості костюма:

ü схожість жіночого та чоловічого одягу;

ü тісний зв’язок костюма з християнською релігійною ідеологією;

ü одяг був накладним, неприталеним, багатошаровим, під яким не відчувалась фігура людини;

ü  перенавантаженість одягу орнаментацією і декоруванням;

ü фігура виглядала монументальною, скутою та статичною;

ü не припускалось будь-якого оголення тіла, вся фігура прикривалась тканиною з ніг до голови, навіть руки прикривались до самої кисті 

Основні матеріали для одягу:

Ø   льон, бавовна, вовна;

Ø   шовк – основний матеріал в одязі

     імператора та знаті;

Ø   золотоузорчаста парча;

Ø   золотий алтабас

Основні кольори одягу:

v яскрава, багата та насичена кольорова гама, властива до традицій Сходу;

v  червоний, синій, фіолетовий, зелений різних відтінків;

v  пурпурний та різні відтінки темно-червоного вважались суто імператорськими кольорами.

Чоловічий костюм Візантійської імперії

Естетичний ідеал чоловіка: видовжені, тонкі риси обличчя з підкреслено великим лобом, великі очі, наповнені внутрішнім життям, маленький рот.

Основні види чоловічого одягу:

Ø туніка - таларис – основа одягу всіх       верств населення;

Ø далматик - довга і простора туніка, верхній одяг імператора і вищих придворних чинів;

Ø плащі – плащ-паладаментум; плащ-мантія, плащ-сагум;

Ø штани - панчохи – новий вид одягу, що складались з двох незшитих половинок;

Ø лорум – прикрашений дорогоцінним камінням довгий шарф;

Ø табліон – багато оздоблена нашивка прямокутної форми, знак розрізнення імператора і вищих придворних чинів.

Жіночий костюм Візантійської імперії

Естетичний ідеал жінки: відповідає релігійним канонам, видовжене обличчя, великі очі, високий лоб, тонкий ніс і маленький рот.

Жіночий костюм:
а - туніка, далматик, плащ-мантія;
б - туніка; в - вуаль, накинута на голову 

Основні види жіночого одягу:

ü   нижня туніка – нижній одяг з довгими вузькими рукавами, основа одягу всіх верств населення;

ü   стола – довга і простора туніка з довгими і широкими рукавами;

ü   далматик – довга і простора туніка з рукавами, верхній одяг імператриці і знатних жінок;

ü  плащ-пенула – верхній одяг простих жінок;

ü  плащ-мантія – верхній одяг знатних жінок;

ü  мафорій – накидка, що покривала голову, плечі, спину.

Костюм романського Середньовіччя (IX – XII століття).

Основні особливості костюма:

v в основу формування костюма у всій Західній Європі лягла взаємодія пізнього римського костюма, костюма варварів, при впливі Візантійського костюма;

v  спільність соціально-економічних умов життя зумовили спільність основних рис культури, побуту, одягу на усій території Західної Європи;

v  був поширений глухий (накладний), видовжений, багатошаровий одяг простого крою, який щільно закривав усе тіло;

v  огортаючий одяг обмежувався плащами;

v  кольори одягу мали символічне значення;

v  лінії з'єднання та краї деталей обробляли бейкою, хутром, вишивкою.

Основні матеріали для одягу:

ü льон – для нижнього і верхнього одягу;

ü  вовна, шкіра – для верхнього одягу;

ü  хутро – для оздоблення одягу;

ü  шовк – предмет розкоші.

Основні кольори одягу:

Ø одяг знаті яскравий, багатокольоровий (червоний, зелений, жовтий, синій);

Ø  застосовується принцип “міпарті” в оформленні одягу;

Ø  одяг простих людей темних кольорів.

Чоловічий костюм романського Середньовіччя

Естетичний ідеал чоловіка: хоробрий, мужній боєць, витривалий і сильний, в нього вольове обличчя, широкі плечі, сильні стрункі ноги.

Основні види чоловічого одягу:

Ø туніка-каміза – нижній одяг з довгими рукавами;

Ø  туніка-кота – довгий, просторий одяг з рукавами;

а) - туніка-кота; б) - туніка-кота плащ зі шкур, пояс,
штани-панчохи;в) - півкруглий плащ, скріплений
шнурком

Ø  нарамник – верхній одяг з довгого, перегнутого навпіл шматка тканини з отвором для голови;

Ø  бліо – з ХІ ст. верхній відрізний по талії одяг;

Ø шоси – вузькі прилеглі штани-панчохи;

Ø  плащ-хламида - короткий чи довгий плащ, накинутий на ліве плече, так щоб одна рука була вільною;

 пояс – ознака незалежності і чоловічої гідності, на пояс чіплялась зброя.

Жіночий костюм романського Середньовіччя

Естетичний ідеал жінки: висока тендітна жінка з вузькими похилими плечима, стрункою плоскою фігурою без грудей. Краса тіла вважалась гріховною.

Основні види жіночого одягу:

ü туніка-каміза – нижня сорочка, довга і широка, з довгими вузькими рукавами;

ü  туніка-кота – верхня сорочка, більш коротка, з короткими широкими рукавами;

ü  сюрко – верхнє вільне плаття з широкими рукавами, або без рукавів;

ü  бліо – верхнє плаття на зразок чоловічого, тільки довше і розширене донизу.

Костюм готичного Середньовіччя (XIII – XV століття).

Революційні зміни в костюмі

v поява одягу з відрізним по талії ліфом;

v поява в ХІІІ ст. нового виду рукава – вшивного, який пришивався тимчасово;

v в ХІV ст. з’являється новий тип одягу - розстібний;

v в ХІV ст. вперше з’являються виточки, які застосували в жіночому одязі;

v в ХІV ст. вперше застосували підбивку одягу ватою або клоччям для надання більш щільного облягання по фігурі;

v в ХІV ст. з’являється нова деталь одягу - комір, як в чоловічому, так і в жіночому одязі;

v в цей період закладаються основи крою одягу.

Чоловічий костюм епохи пізнього середньовіччя

Естетичний ідеал чоловіка: ніжний молодий чоловік в одязі, що гарно облягав і підкреслював плечовий пояс, а стрункі ноги були щільно обтягнуті штанами. 

Основні види чоловічого одягу:

Ø  каміза – нижній одяг з довгими рукавами;

Ø  туніка-кота – довгий одяг з суцільнокроєними довгими рукавами;

Ø  пурпуен – коротка вузька куртка довжиною до стегон, з вузькими вшивними рукавами і застібкою;

Різновиди куртки котарді

Ø  бліо – куртка з вузьким ліфом, відрізним по лінії талії, із шнурівкою на спині або по бокам, з пишними полами у вигляді спідниці;

Ø  котарді – коротка вузька куртка прилеглого силуету, довжиною до середини стегон із застібкою;

Ø  сюрко – зшитий по бічним швам нарамник з широкими проймами;

Ø  табар – короткий плащ з широкими рукавами;

Ø  нарамник, шоси, пояс, пулени.

Зразки чоловічого одягу XIII – XV ст.

Котарді

Куртка пурпуен. ХІV ст

Сюрко

Сюрко і плащ лицаря
ХІV ст

Пулени - взуття ХІV ст

Жіночій костюм епохи пізнього середньовіччя

Естетичний ідеал: жіночий ідеал визначає культ Прекрасної Дами - образ Богоматері. В моді висока жінка, тендітна і струнка, з похилими плечима, зі сплощеними грудьми, вузькою талією, з білою шкірою, з довгим золотистим хвилястим волоссям, з великими блакитними або зеленими очима,  з прямим носом і маленьким ротом.

Основні види жіночого одягу:

Ø туніка-каміза – нижній одяг, вузька і довга сорочка, з довгими вузькими рукавами;

Ø туніка-кота – верхня сорочка, з вузьким ліфом, який шнурувався збоку або ззаду, з довгими рукавами, що закінчувались широкими манжетами;

Ø сюрко – верхнє вільне плаття без рукавів, з дорогої тканини, по горловині і проймам прикрашене хутром;

Ø плащі – верхній одяг огортаючого типу;

Ø енен - конусоподібний головний убір з вуаллю, висота якого досягала 70 см.