Історія моди: Відродження

Загальна характеристика італійського костюма епохи Відродження

ü одяг підкреслював природні пропорції фігури людини та фізичну довершеності тіла;

ü костюм стає набагато зручнішим в користуванні, з нього видаляються усі деталі, що підкреслюють зневагу до фізичної праці: надмірно затягнута талія, занадто довгі шлейфи, довгі звисаючі рукава, видовжені носки взуття, безліч дзвіночків і бубонців;

ü часткове оголення тіла набуло право на існування;

ü ознакою чоловічої краси були широкі плечі, тонка талія, стрункі ноги;

ü ідеал жіночої краси – зріла жіночість з чітко виявленими ознаками статі, тому жіночий костюм епохи Відродження підкреслював пишний бюст, шию, довгі ноги з міцними литками. Будь-яка витонченість та тендітність, характерні для готичного костюму, виключалась;

ü характерним є живописне поєднання в одязі яскравих, контрастних кольорів (червоні, блакитні, золотисті, зелені). З XVI cт. в моду входять темні кольори;

ü соціальна диференціація костюма помітно проявлялась лише у якісних відмінностях матеріалів та кількості прикрас, ніж у видах одягу.

Італійський чоловічий костюм епохи Відродження

Чоловічий костюм
флорентійського
типу

Чоловічий костюм венеціанського типу
Портрет Генріха VIII. 1537р

Естетичний ідеал Раннього Відродження (Флоренція, XV ст.): молодий чоловік, граціозний, з довгими стрункими ногами, вільний від впливу церковних догм.

Естетичний ідеал Високого Відродження (Венеція, XVІ ст.): чоловік в розквіті фізичних та духовних сил, широкоплечий, з міцними стрункими ногами.

Основні види чоловічого одягу італійського Відродження

Ø сорочка-каміча – нижній одяг з довгими широкими рукавами;

Ø колет – верхній плечовий одяг з застібкою або шнурівкою, довжиною до талії або до стегон;

Ø сотовесте – короткий жилет без рукавів;

Ø штани-панчохи (кальце – іт., кальсес – ісп., шоси – фр.) – обов’язковий атрибут чоловічого одягу, довгі, вузькі, щільно охоплювали ногу;

Ø короткі штани (кальцоні – іт., кальсонес – ісп., о-де-шос – фр.), їх одягали поверх штанів-панчох;

Ø табаро – глухий, безрукавий короткий плащ;

Ø сімара – верхній розстібний одяг з довгими і широкими рукавами;

Ø джорне – верхній одяг з рукавами, викроєний по колу.

Чоловічий костюм епохи раннього Відродження (XV ст.)

Доменіко ді Бартоло.
Фреска. 1440 р.

Джорне - верхній
одяг з рукавами,
викроєний по колу

Сімара - верхній розстібний
одяг з довгими,
широкими рукавами

Чоловічий костюм епохи Високого Відродження (XVI ст.)

Алекссандро Моретто.
Чоловічий портрет. 1542 р.

Джованні Батиста.
Дон Габріель де ла Куева
1560 р.

Джованні Батиста.
Чоловічий портрет
1565 р.

Італійський жіночий костюм епохи Відродження

Естетичний ідеал раннього Відродження: (Флоренція, XV ст.): дівчина-підліток, струнка, з тонкою талією, довгими ногами, довгою шиєю, з високим лобом та округлим обличчям.

Естетичний ідеал високого Відродження: (Венеція, XVІ ст.): сильна, квітуча жінка з гарно розвинутими формами, в зовнішньому образі жінки гармонія духовної та фізичної краси .

С. Боттіччеллі.
Народження
Венери. Фрагмент.
1482 - 1486 р.р

С. Боттічеллі. Сімонетта
Веспуччі. 1485 р.

Тиціан. Венера перед
дзеркалом. 1555 р

Лоренцо Лотто. Портрет
дами. 1530 р.

Основні види жіночого одягу італійського Відродження

ü нижня сукня – нижній одяг з довгими вузькими рукавами;

ü верхня сукня – з відрізним по талії вузьким ліфом з шнурівкою та глибоким декольте: спереду квадратне, ззаду – трикутне, спідниця довга та широка;

ü гамурра – м’яке плаття з легкої тканини, підперезане на античний манер під грудьми;

ü сімара – одяг без рукавів з незшитими бічними швами, спереду розрізане до низу;

ü кольори – живописні, яскраві, а з XVI cт. модними вважають темні кольори;

з XVI cт. спідниці суконь більш пишні, рукава широкі біля плеча і звужені донизу;

з XVI cт. декольте суконь розширюється та поглиблюється.

Гамурра

Сімара

"Бродяче декольте"

Жіночий костюм епохи Раннього Відродження (XV ст.)

Леонардо да Вінчі.
Прекрасна Фероньєр,
1490 р.

Сандро Боттіччелі. Вена 1477 - 1478 р.р.

Італійський жіночий костюм епохи Раннього Відродження (XV ст.)

Рафаель Санті.
Дама з покривалом
(La Donna Velata)
1515 - 1516 р.р.

Сандро Боттіччелі. Народження Венери.
1482 - 1486 р.р.

Італійський жіночий костюм епохи Високого Відродження (XVI ст.)

Цокколлі - взуття
веніціанських модниць

Тіціан. Красуня
( La Bella).
1536 р.

А. Бронзіно. Портрет
Елеонори Толедсьеої
з сином. 1545 р.

Цокколі

Цокколі

Італійський жіночий костюм епохи Високого Відродження (XVI ст.)

Аньоло Бронзіно.
Жіночий портрет.
1544 р.

Паоло Веронезе.
Жіночий портрет.
1560 р.

Венеціанські маски

1. Баутта – головна і улюблена маска, що стала символом Венеції;

2. Моретта (смуглянка, німа служниця) – найбільш загадкова і романтична маска;

3. Лікар чуми – одна із найдивніших і найбільш пізнаваних венеціанських масок, її придумав французький лікар Шарль де Лорме для захисту від бактерій під час епідемії чуми;

4. Венеціанська дама – найбільш елегантна та вишукана маска, що зображає венеціанську красуню;

5. Вольто (громадянин)– найбільш нейтральна маска, що копіює обличчя людини.